Ой, нащо ж ви вимкнули кукіс?
Увімкни, або загинеш.
2
Юлія Ваганова:
„ Це приміщення було надане на безоплатній основі через те, що свого року Джордж Сорос, який є засновником ЦСМ, вклав чималі гроші в розвиток Академії, а також в реставрацію безпосередньо цієї будівлі. Через те, що це були дуже-дуже великі кошти, домовилися, що інституція, яка заснована Соросом, буде мати право існувати у цих стінах до грудня 2008-го року. Це приміщення належить Могилянській академії, це виключно її право розпоряджатися і подавати будь-які програми чи стратегії щодо цього приміщення. “


  • Шо
    • ЦСМ — Центр сучасного мистецтва — штука, від якої у дев’яностих перлися наші батьки, а тепер і ми. Можливо, ви крадете коней і не знаєте що то це таке є. Він міститься під зелененьким ґанком у нашому внутрішньому подвір’ї Староакадемічного і періодично без скотчу чіпляє нові афіші на стіну поблизу брами до Контрактового. ЦСМ відкрився 95-го і був тоді єдиним ЦСМ-ом у Центральній Європі і постійною фішкою Могилянки. Так-так, всі ходили не „в Центр сучасного миcтецтва“, а „до Могилянки“, всі зчепно асоціювали центр з КМою, що добряче здорожувало наші акції.
    • НаУКМА — установа, у власності якої перебуває пам’ятка „Староакадемічний корпус Києво-Могилянської Академії“.
    • ЦВК — Центр візуальної культури — штука, яку організували випускники НаУКМА: Василь Черепанін і Оля Брюховецька. Займе приміщення ЦСМ разом з новою бібліотекою.

  • Хто
    • Тетяна Ярошенко — директор бібліотеки. Говорили з нею 24-го листопада надвечір. Вона в цій темі.
    • Юлія Ваганова — директор ЦСМ. Говорили 25-го листопада зранку.
    • Оля Брюховецька — співзасновниця ЦВК. Говорили 28-го листопада удень.

  • Ресурси



Юлія Ваганова:
„ Я пам’ятаю цю пані, яка мені поставила питання „Чи закриття ЦСМ пов’язане з фінансовою кризою“. Я дуже добре пам’ятаю свою відповідь: я сказала, що закриття ЦСМ з фінансовою кризою не пов’язане. Але пані треба було написати про фінансову кризу, про те, як погано живеться в умовах фінансової кризи всім. “



Завдання з зірочкою: таки прогорніть репортаж 5-го каналу. Він у Лідії Таран у „Часі-підсумках“ був.




Тетяна Ярошенко:
„ ЦСМ закривається, тому що добіг кінця термін оренди. Академія більше не може продовжувати оренду з кількох причин: по-перше, Академія — це державна установа, яка сьогодні не може здати в оренду свої площі без певної процедури: отримання дозволів у Міністерстві освіти і науки та у Фонді держмайна. Це досить складна й тривала процедура, яка може тягнутися кілька років. Наприклад, книжковий магазин в процедурі оформлення вже більше ніж півтора року. По-друге — і це головне, Могилянка у 95-му році (коли ЦСМ починав працювати) значно відрізняється від Могилянки у 2008 році. Тоді ми могли частково віддати в оренду вільні приміщення, бо мали 200—1000 студентів, а нині нас майже 4000. Я не можу говорити про всю історію стосунків НаУКМА та ЦСМ, бо причетна до розгляду питання тільки в останній рік, коли я подала на розгляд університету концепцію розміщення бібліотеки в цьому приміщенні, і університет вирішив підтримати цю ідею. Чому ЦСМ так не зробив? Коли закінчується угода, то керівник чи наглядова рада (якщо вона існує), мусила би подбати про подальшу роботу та зробити певні кроки, не чекаючи на щось чи когось. Я би, наприклад, попросила про пролонгацію угоди, про можливість про співпрацю. Але офіційного звернення ЦСМ з приводу пролонгації угоди до Академії, як я знаю, не було. “


Юлія Ваганова:
„ Якщо говорити про формальні речі, то пані Ярошенко абсолютно права, дійсно, запиту на пролонгацію такої угоди не існувало і не існує, проте, як ви розумієте, переговори і розмови з керівництвом Академії і з різними її працівниками були не один рік. Тобто ми можемо написати зараз запит на пролонгацію, який буде відхилено, який буде суто формальністю. Відкрийте „Коментарі“ минулорічні, коли пан Квіт став президентом, в інтерв’ю він сказав, що… “

Сергій Квіт:
„ […] З’явився центр Пінчука — він показує в якому напрямі має розвиватися виставкова справа. Не думаю, що варто займатися таким бізнесом у НаУКМА. До того ж є картинна галерея у КМЦ. Стиль її роботи більше відповідає університетським вимогам. Все, що пов’язане з сучасним мистецтвом, має входити у концепцію університетського розвитку, тому я не певен, що нам потрібен окремий галерейний бізнес. “

Юлія Ваганова:
„ Що, на жаль, свідчило про те, що Квіт не дуже розумівся на тому, що робить ЦСМ.

Формат передбачав декілька програм: виставкові, освітні і програми ґрантування. Сьогодні залишається абсолютно нульовою ніша дослідницьких проектів і проектів для молодих художників, які би працювали на розвиток українського сучасного мистецтва і сучасної культури. Важко собі повірити, що Пінчук повісить якогось молодого художника, який тільки починає працювати. Це не формат цієї інституції, і в тому немає нічого злого: формат інституції є формат інституції. Натомість, проблема у тому, що не існує організації, яка могла б це зробити. ЦСМ до нещодавна був такою організацією, яка надавала зали для презентацій молодих художників, для лабораторних проектів, які є тільки початком, першою спробою, дуже часто першою виставкою художника. Без спроби художник не зможе стати ані Віолою, ані Ворхолом, ані ким іншим.

Інший напрям — курси лекційні, або програми обміну, програми резиденційні, тобто ЦСМ все ще залишається таким новатором і „першим“, якщо можна сказати… Ну це, звичайно, так тупо говорити і виставлятися, тому що це така… Не знаю, це така дивна традиція останні часи. От обов’язково треба придумати в якому контексті ми є перші. Це мені здається трошки колоніальним підходом. Абсолютно нема дослідження традицій, які були. Ми ж всі не з нуля тут з’явилися. Я б розказала про новаторство. Наприклад, програма міжнародних резиденцій. Ми запрошуємо художників із інших країн, вони перебувають в Україні місяць, тут живуть, досліджують локальний контекст, після цього пропонуючи свої дослідження як нашій публіці, так і використовуючи для своїх проектів. Вони є певними агентами і знають контекст краще і показують Україну за кордоном краще. Такі обміни є двосторонніми. Запрошуючи художника з іншої країни ми домовляємося, що художник з України може поїхати на резиденцію до наших партнерів. Дотепер ЦСМ, презентуючи зіркові проекти, мав можливість та приємність робити проекти освітні неприбуткові, такі, на яких ніхто ніякі гроші не заробить і не може заробити. Це більше підтримувало роботу і бажання щось робити, ніж ці гламурні Уорхоли… Це все дуже добре, але після десятої виставки це стає технічною роботою (не скажу, що нудною). Наша діяльність не полягає і не закінчується тільки виставковими проектами. Ми інституція, яка робила і виставкові проекти в приміщеннях, і освітні програми, і резиденції, і слугувала таким комунікативним центром між світовими та українськими художниками. Такий формат є універсальним, але він не є єдиним. Ми можемо забрати виставкову компоненту і залишиться не менш важливі галузі, в яких працювати і працювати в Україні.

 “




Тетяна Ярошенко:
„ На жаль, не сталося інтеграції ЦСМ в університетське середовище в цілому. Центр завжди працював самостійно. Натомість, в Могилянці виросли свої мистецькі, культурологічні, інформаційні, дослідницькі проекти. Наприклад, створено комплекс „Бібліотека-архів-музей“, який так само пот